Кожна друга жінка, хоча б раз в житті переживає епізод циститу. Кожна третя жінка має щонайменше один епізод циститу до 24-річного віку. Невтішна статистика, чи не так?
У цій статті наша лікарка-терапевтка Соломія Крута пояснює, чому інфекції сечовивідних шляхів частіше трапляються саме у жінок, як вчасно розпізнати симптоми, і коли слід звернутися за допомогою до лікаря.
Що таке цистит
Цистит – це запалення сечового міхура.
Захворювання може виникати як у жінок, так і у чоловіків. Однак, жінки хворіють на цистит значно частіше, ніж чоловіки. Причина – анатомічні особливості:
- коротший сечівник;
- сечовивідний, вагінальний і анальний отвори розташовані дуже близько, що дозволяє бактеріям легко поширюватися від одного до іншого.
Основні симптоми циститу у жінок:
- часте, болісне, утруднене сечовипускання,
- різкі, невідкладні позиви в туалет, малими порціями сечі.
- біль в надлобковій ділянці.
- іноді кров в сечі.
- відсутність високої температури чи ознобу.
- відсутність ознак подразнення
Діагноз циститу з високою ймовірністю може бути встановлений на підставі вище перелічених симптомів та за відсутності нетипових вагінальних виділень. У жінок похилого віку, діагноз встановити складніше, бо такі симптоми в них не завжди пов’язані саме з циститом.
Причини циститу:
Існує міф, що цистит виникає від сидіння на холодному, та основні причини його виникнення не включають цей фактор.
То що ж спричиняє цистит?
У більшості випадків причиною циститу є бактерії, найчастіший збудник – Escherichia coli.
А сприятливими факторами:
- статеві контакти,
- використання сперміцидів,
- новий статевий партнер,
- наявність у матері в анамнезі циститу, а також перенесений цистит у дитячому віці.
- нетримання сечі
- атрофічний вагініт (виникає при дефіциті естрогенів)
- цистоцеле (підтримуючі тканини між сечовим міхуром і стінкою піхви слабшають, що призводить до провисання або випинання сечового міхура у піхву)
- збільшений об’єм залишкової сечі в сечовому міхурі після сечовипускання
- катетеризація сечового міхура
Діагностика циститу:
Діагноз циститу жінок може ґрунтуватися на клінічних даних – наявності типових симптомів та відсутності вагінальних виділень або подразнення. Тому у деяких випадках лікар може поставити діагноз і призначити лікування без додаткових обстежень.
При типових симптомах гострого циститу проведення лабораторних досліджень сечі (загальний аналіз сечі, тест-смужки, посів сечі) лише незначно підвищує точність діагностики.
У разі сумнівного діагнозу тест-смужки можуть збільшити вірогідність підтвердження циститу.
Посів сечі рекомендований пацієнтам з нетиповими симптомами, за відсутності ефекту від лікування або рецидиві впродовж 4 тижнів та у вагітних.
Чого не варто робити при циститі:
- Призначати собі ліки самостійно (особливо, антибіотики). Це може зашкодити вашому здоров`ю. Довірте своє лікування лікарю.
- Переривати ліки завчасно призначеного режиму. Полегшення симптомів, або їх зменшення – не означає, що все минулось, при перериванні лікування інфекція сечовивідних шляхів може повернутись, а ліки підібрати буде складніше.
- Використовувати нетрадиційні “народні” методи. Не нашкодьте собі діями, в безпеці яких Ви не впевнені.
Профілактика рецидивів або як уникнути циститу:
- Додаткове споживання 1,5 л рідини на добу у жінок репродуктивного віку з повторюваним циститом, які зазвичай вживають невелику кількість рідини (< 1,5 л на добу) зменшує ризик повернення інфекції.
- Не відкладати сечовипускання.
- По змозі – сечоспуск після статевого акту та гігієна (душ, підмивання)
- Підтирання спереду назад після дефекації та рухи спереду назад при підмиванні.
- Не носити тісну, непроникну для повітря білизну
Лікування циститу у жінок
При типових симптомах циститу необхідно звернутись до лікаря для підбору антибактеріальної терапії. Лікар може призначати і інші ліки, наприклад, нестероїдні протизапальні засоби для зменшення болю.
Симптоми ускладнення, які потребують невідкладного звернення до лікаря:
- Біль у попереку або боці
- Лихоманка та озноб
- Нудота та блювання
Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.